Останнім часом в інтернеті все частіше можна побачити багато красивих наративів про загадковий український продукт BAS, який нібито прийшов на заміну 1С.
Звучить урочисто. Майже як історія про героя, який вийшов із туману, переміг минуле і приніс бізнесу світле майбутнє.
Але є один маленький нюанс.
BAS — це фактично 1С.
Він виконує програмний код 1С. У ньому багато конфігурацій досі мають російськомовну спадковість. Сама система любить російські найменування. А вся партнерська мережа дуже нагадує ту саму мережу франчайзі, яка раніше працювала з 1С.
Коли прийшли санкції, інформацію про дотичність до 1С почали прибирати із сайтів. Вивіски змінили, назви переписали, продукти переназвали. Було 1С — стало BAS.
Ніби стара машина з перебитими номерами. Їде так само, двигун той самий, але на капоті вже нова емблема.
Або ще простіше: як російська нафта, яку продають під виглядом “не російської”, тільки обкладинка помінялась.
І найважливіше тут навіть не назва. Найважливіше те, що BAS перейняв не лише технологічну основу 1С, а й усю її філософію. Зокрема — підхід до ліцензування.
Увага: санкційні та юридичні ризики BAS / 1С
Використання продуктів, пов’язаних із BAS / 1С, може створювати для бізнесу санкційні, юридичні, репутаційні та операційні ризики.
Якщо продукт має технологічну, історичну або партнерську спадковість від 1С, компаніям варто дивитися не лише на функціональність чи звичність інтерфейсу. Потрібно оцінювати й інші речі: ризик штрафів, ризик перевірок, ризик проблем із державними чи міжнародними партнерами, ризик блокування оновлень, репутаційні втрати та залежність від екосистеми, пов’язаної з 1С.
Сьогодні ERP — це вже не просто “програма для бухгалтерії”. Це частина цифрової безпеки компанії. І якщо в основі цієї безпеки лежить продукт із сумнівною спадковістю, то бізнес має щонайменше поставити собі питання: а чи точно ми хочемо будувати майбутнє на такому фундаменті?
Ліцензування з епохи, коли інтернет був міфом
Щоб зрозуміти проблему BAS, потрібно згадати, звідки взялась логіка ліцензування 1С.
У 90-х не було сучасного інтернету. Були персональні комп’ютери, які час від часу поєднувались у локальні мережі. Компанії працювали з програмами на окремих машинах або в невеликих офісних мережах. Тому розмір компанії і масштаб використання продукту оцінювали дуже просто: скільки комп’ютерів працює з 1С — стільки й потрібно ліцензій.
Для того часу це було логічно.
Маленька компанія купувала ліцензію на одне робоче місце. Середня компанія — на 5, 10 або 20 робочих місць. Велика компанія могла купити 100–200 ліцензій, і для продавця це вже була велика удача.
У ті часи це виглядало нормально. Але проблема в тому, що світ давно змінився.
З’явився інтернет. З’явились веб-сервіси. З’явились інтернет-магазини, партнерські кабінети, CRM, мобільні додатки, тисячі клієнтів, онлайн-доступ, особисті кабінети, API, інтеграції.
А ліцензійна логіка 1С, яку успадкував BAS, багато в чому залишилась із тієї старої епохи. Це схоже на спробу їхати сучасною автомагістраллю на возі, а потім дивуватись, чому всі сигналять.
Історія з ДПЗКУ: коли масштаб виявився більшим за уяву 1С
До війни, під час розгляду ліцензування для ДПЗКУ — великої корпорації з багатьма десятками заводів та елеваторів, — постало питання ліцензування приблизно 1500 робочих місць, які планово могли працювати в системах 1С.
І тут виявилась цікава річ.
В Україні на той час майже не чули про такі обсяги ліцензування 1С. Тобто сама ідея, що може бути 1500 користувачів, виглядала чимось екзотичним. Не “великий клієнт”, а майже “а ви точно з цієї планети?”.
На практиці при 300–400 ліцензіях 1С уже могла починати падати, сервери потрібно було перезавантажувати, а адміністратори починали жити в режимі пожежної команди. Це був приблизно 2013 рік.
І найцікавіше: тоді 1С не могла навести в Україні жодного прикладу компанії такого масштабу, як ДПЗКУ. Говорили, що аналогічні приклади є хіба що в Росії.
Це дуже добре показує реальну природу продукту.
1С історично була системою для маленьких і середніх компаній. Умовна межа в 300–400 користувачів уже ставала серйозним викликом. А коли бізнес виходить на рівень великої корпорації чи масового веб-доступу, стара архітектура починає кашляти, хрипіти і просити перезавантаження.
BAS, як клон 1С, успадкував не тільки технологічну базу, а й ці обмеження. Бо він не став принципово іншою системою. Він просто отримав нову етикетку.
300–400 користувачів — це не 300–400 людей
Комусь може здатися, що 300–400 користувачів — це багато. Мовляв, та в нас же не завод на Марсі, нам вистачить.
Але в BAS / 1С є своя математика. І вона не завжди збігається зі здоровим глуздом.
Зайшов програміст BAS — це один користувач.
Один бухгалтер відкрив три екземпляри BAS — це вже три ліцензії.
Користувач зайшов через веб, вийшов, потім зайшов знову, а попереднє підключення зависло — система може порахувати ще одне підключення.
Тобто 300–400 користувачів у ліцензійній моделі не завжди означають 300–400 реальних людей у компанії. Це можуть бути сесії, підключення, відкриті екземпляри, завислі входи й інші радощі, які бізнес не планував, але ліцензійний лічильник усе одно рахує.
І тут починається особливо цікава частина — веб.
Так, 1С / BAS уже вміє працювати через інтернет. Можна вивести додаток як веб-додаток. Здавалося б, ось вона, сучасність. Але на практиці ви бачите іншу картину.
Користувачі заходять, авторизуються, виходять — а підключення не завжди зникає. Потім заходять знову — і може з’їдатися ще один конект. Підключення можуть зависати. І якщо використовувати BAS для роботи з партнерами чи клієнтами, то підключення доведеться купувати із запасом.
Інакше черговий користувач отримає не цифровий сервіс, а філософський досвід: сидіти перед екраном і чекати, поки ліцензія “звільниться”.
Це приблизно як прийти в ресторан, де є столи, їжа, офіціанти, але вас не садять, бо за одним зі столів досі “формально сидить” людина, яка пішла ще вчора.
Інтернет-магазин: там, де стара ліцензійна модель починає плакати
А тепер уявімо інтернет-магазин.
У звичайному інтернет-магазині може бути багато користувачів. І це нормально. Це не аномалія, не атака інопланетян і не корпоративний рекорд. Це просто веб.
Наприклад, невеликий інтернет-магазин автозапчастин може мати 2000–2500 унікальних користувачів при тому, що в самій компанії працює лише 10–15 співробітників.
Для вебу 2000–2500 користувачів — це не фантастика. Це звичайна реальність.
Але для BAS / 1С така реальність виглядає дуже незручно. Бо система мислить не як сучасний веб-продукт, а як продукт із логікою робочих місць.
У вебі користувачі заходять, виходять, повертаються, відкривають сторінки, створюють сесії, працюють із кабінетами, роблять замовлення. Для нормальної веб-системи це звичайне життя.
Для старої ліцензійної моделі це вже не життя, а екзамен з виживання.
Скільки коштує BAS для невеликої компанії
Тепер подивимось на гроші.
Візьмемо невелику компанію на 15–20 співробітників, які працюють на одному сервері через RDP. Тобто це ще не повноцінний веб, не інтернет-магазин, не партнерські кабінети, не зовнішні користувачі і не тисячі підключень. Це доволі скромний варіант.
Для такої кількості користувачів уже має сенс купувати серверну ліцензію BAS, бажано 64-бітну, бо це більш швидкісний варіант. Крім того, BAS традиційно краще працює з Windows Server та Microsoft SQL Server.
І ось тут є ще один момент, про який часто мовчать.
У нас багато хто ставить Windows Server і Microsoft SQL, але не платить за ліцензії. Проте якби рахувати все чесно, бізнес зіткнувся б із жорсткою політикою Microsoft, де потрібно купувати не лише продукти, а й серверні підключення. І ці витрати можуть виявитися в рази більшими, ніж сам BAS.
Але поки що залишимо Microsoft осторонь. Порахуємо лише BAS.
Для невеликої компанії на 15–20 співробітників маємо приблизно таку картину:
BAS Комплексне управління підприємством — 93 000 грн.
Ця назва, здається, ще не потрапила під санкції, тому компанії може здаватися, що це “безпечніший” варіант. Бо BAS ERP і під санкціями, і коштує вже близько 300 000 грн, що помітно кусається.
BAS ліцензія на сервер x86-64 — 74 400 грн.
Оскільки використовується сервер бази даних, доводиться купувати серверну ліцензію.
Додаткові 20 робочих місць — 74 100 грн.
Це ліцензії для персоналу.
Разом отримуємо:
241 500 грн.
При курсі 45 грн за долар це приблизно:
5366 доларів.
І що компанія отримує за ці понад 5 тисяч доларів?
Можливість роботи персоналу всередині мережі через RDP.
Тобто це ще не повноцінний веб-сервіс. Не інтернет-магазин. Не тисячі клієнтів. Не партнерська платформа. Не масштабована цифрова екосистема.
Це, по суті, внутрішня робота персоналу. Бізнес заплатив гроші, а в інтернет виходити все одно страшно, бо там ліцензії можуть закінчитись швидше, ніж кава в бухгалтерії у день здачі звітності.
Практика “купили мінімум, а далі якось буде”
Окремо потрібно згадати практику, яка часто зустрічається на ринку автоматизації.
Компанія купує мінімальний пакет, наприклад ліцензію на 5 робочих місць, а потім її “крякають” і отримують умовний безліміт.
Така практика настільки поширена, що BAS може навіть не знати про невеликі компанії, які фактично використовують сотні підключень користувачів. Більше того, може не бути нормального моніторингу, який би підтверджував реальну кількість користувачів.
І тут ситуація стає абсурдною.
З одного боку, офіційна ліцензійна модель дуже дорога й жорстко прив’язана до кількості користувачів. З іншого боку, на практиці багато хто цю модель обходить. У результаті легальний бізнес, який хоче працювати “по-білому”, отримує величезний рахунок, а тіньова практика тільки підтверджує, що сама модель погано відповідає реальності.
І це вже питання не тільки ціни. Це питання здорового глузду.
Якщо рахувати інтернет-магазин на 2500 користувачів
А тепер повернімося до інтернет-магазину на 2000–2500 користувачів.
Якщо спробувати купити офіційні ліцензії BAS для такого масштабу, вартість буде захмарною. Причому проблема навіть не лише у вартості. Таке рішення може або не працювати нормально, або працювати дуже погано через архітектурні особливості 1С / BAS.
Тобто бізнес може заплатити величезні гроші й отримати не масштабовану систему, а дуже дорогий головний біль.
Якщо подивитися на прайси компанії Conto, раніше ABBYY, картина стає ще цікавішою:
BAS Клієнтська ліцензія КОРП на 1000 робочих місць — 5 100 000 грн.
BAS Клієнтська ліцензія КОРП на 500 робочих місць — 2 592 000 грн.
Тобто якщо компанія хоче автоматизувати на BAS інтернет-магазин у 2500 користувачів, то лише на додаткових клієнтських ліцензіях доведеться витратити:
5 100 000 × 2 + 2 592 000 = 12 792 000 грн.
При курсі 45 грн за долар це приблизно:
284 266 доларів.
І це тільки додаткові ліцензії.
Не сервери. Не впровадження. Не підтримка. Не Microsoft. Не супровід. Не нерви. Не кава для бухгалтерії. Тільки ліцензії.
Після такого цінника власник бізнесу зазвичай спочатку довго дивиться в одну точку. Потім відкриває Excel. Потім закриває Excel. Потім знову відкриває. А потім раптом згадує, що на ринку існує не тільки BAS.
І це дуже корисний момент прозріння.
Веб-продукти звикли до іншої логіки
Сучасні веб-продукти виникли пізніше, ніж десктопна ідеологія 1С. Вони з’явились уже тоді, коли інтернет став нормою, а не дивом для обраних.
Тому у веб-продуктів інша філософія.
Вони зазвичай ліцензуються не за кожним робочим місцем, а за продуктом, сервером або іншим принципом, який не перетворює кожен вхід користувача на окремий фінансовий мініінфаркт.
Бо для вебу багато користувачів — це нормально. Тисячі користувачів — це нормально. Люди заходять, виходять, повертаються, відкривають кабінети, роблять замовлення, працюють через мобільні пристрої. Це не “перевищення ліміту”. Це сенс веб-системи.
Саме таку практику використовує K2 ERP.
K2 ERP: серверний продукт без гри в “порахуй кожного”
K2 ERP — це серверний продукт за своєю природою.
Тому питання “чи потрібно купувати серверну ліцензію, бо використовується серверна база даних?” звучить дивно.
Це як питати в літака, чи не потрібні йому крила.
K2 ERP апріорі створений як серверна система. Користувач купує одну ліцензію на певний продукт і отримує повноцінний серверний варіант на одному сервері без обмеження кількості користувачів.
Це принципово інша логіка.
BAS питає: “Скільки користувачів зайде?”
K2 ERP відповідає: “Нехай заходять.”
І для бізнесу це не просто красива фраза. Це різниця між системою, яка масштабується разом із компанією, і системою, де кожне зростання починає боліти в бюджеті.
Що отримує користувач K2 ERP
Згідно з прайс-листом розробника, зараз є передпродажна версія K2 ERP Бухгалтерія, фактично близька за класом до BAS ERP, вартістю 5000 євро.
За ці 5000 євро користувач отримує не просто “ще одну бухгалтерську програму”.
Він отримує безлімітну кількість користувачів у межах одного сервера. І це ключова різниця порівняно з BAS, де кожне робоче місце, кожне підключення і кожна сесія можуть перетворитися на окрему ліцензійну історію.
Крім того, користувач отримує реально український продукт, альтернативу BAS та 1С, який не має бути під українськими санкціями за своєю природою. Це важливо не лише з політичної чи емоційної точки зору. Це питання юридичної чистоти, репутації та цифрової незалежності.
Також у вартість входить отримання оновлень протягом року, модулі CRM та інтернет-магазину, які доповнюють ERP-систему, а не живуть окремо десь на іншій планеті.
Окремо важливо, що K2 ERP має повністю відкритий вихідний код, без шифрованого ядра, як у випадку BAS. Для бізнесу це означає більшу прозорість, контроль і можливість розвитку системи без залежності від закритого “чорного ящика”.
Ще одна сильна сторона — ефективна робота в Linux та з PostgreSQL. Це дозволяє не купувати дорогі серверні ліцензії Microsoft і не будувати інфраструктуру навколо платних компонентів, які можуть суттєво збільшити реальну вартість володіння системою.
Тобто в одному випадку бізнес купує BAS, а потім ще думає про серверні ліцензії, Microsoft SQL, Windows Server, клієнтські доступи, кількість користувачів і завислі підключення.
В іншому випадку бізнес бере K2 ERP і отримує серверну веб-систему, яка з самого початку розрахована на масштабування.
Головна різниця — не тільки в ціні
Можна порівнювати цифри. І цифри вже говорять багато.
Для невеликої компанії BAS може коштувати понад 241 500 грн лише на базовому комплекті для 15–20 співробітників.
Для інтернет-магазину на 2500 користувачів додаткові клієнтські ліцензії BAS можуть сягати 12 792 000 грн.
На цьому фоні K2 ERP із передпродажною ціною 5000 євро і безлімітом користувачів виглядає не просто цікаво. Він виглядає як відповідь на питання, яке бізнес давно мав поставити:
навіщо платити за кожен вхід, якщо можна використовувати систему, створену для вебу?
Але справа не тільки в ціні.
Справа у філософії.
BAS мислить робочими місцями.
K2 ERP мислить сервером, вебом і масштабуванням.
BAS успадкував від 1С стару архітектуру, стару ліцензійну модель і старий підхід до користувачів. Він підходить із логікою: порахуємо кожне робоче місце, кожне підключення, кожен вхід, кожну сесію.
K2 ERP підходить інакше: є сервер, є продукт, є бізнес, є користувачі. Бізнес росте — система має підтримувати це зростання, а не перетворювати його на штраф за успіх.
Ризик для бізнесу: BAS / 1С — це не лише про гроші
Компанії, які продовжують використовувати BAS / 1С-подібні рішення, мають враховувати не лише вартість ліцензій.
Є ще санкційні ризики. Є юридичні ризики. Є репутаційні ризики. Є ризик технічної залежності від старої архітектури. Є ризик, що санкційна політика та штрафи за використання таких продуктів у майбутньому можуть посилюватися.
І це потрібно проговорювати прямо.
Коли бізнес платить великі гроші компаніям та екосистемам, асоційованим із 1С, він має розуміти, що купує не лише програму. Він купує цілий набір залежностей: технологічних, юридичних, репутаційних і фінансових.
А коли бізнес обирає український веб-продукт, який працює з відкритим кодом, Linux, PostgreSQL, CRM, інтернет-магазином і безлімітом користувачів, він обирає іншу модель розвитку.
Не модель “скільки ще ліцензій треба докупити?”, а модель “як швидко ми можемо масштабувати бізнес?”.
Висновок
BAS — це стара система в новій обгортці. Так, вона знайома багатьом бухгалтерам, програмістам і партнерам. Так, вона виросла з великої екосистеми 1С. Так, багато хто звик із нею працювати.
Але звичність — це не завжди перевага.
Колись люди звикли до кнопкових телефонів, дискет і модемів, які пищали так, ніби викликали духів інтернету. Але світ пішов далі.
Коли компанія маленька, стара модель ліцензування ще може здаватися терпимою. Але як тільки бізнес починає рости, виходити в інтернет, працювати з партнерами, клієнтами, інтернет-магазином, мобільними користувачами та тисячами підключень, стара модель BAS / 1С починає показувати свою справжню ціну.
І ця ціна — не лише в гривнях.
Вона у складності масштабування. У залежності від ліцензій. У завислих підключеннях. У серверних витратах. У Microsoft-інфраструктурі. У санкційних ризиках. У юридичній невизначеності. У репутаційних загрозах.
K2 ERP у цьому порівнянні виглядає як продукт іншої епохи: український, серверний, веб-орієнтований, із відкритим кодом, Linux, PostgreSQL, CRM, інтернет-магазином і безлімітною кількістю користувачів у межах одного сервера.
Тому вибір виглядає доволі просто.
Можна купувати ліцензії BAS пачками, рахувати кожне підключення, боятися завислих сесій, тримати калькулятор під валідолом і сподіватися, що сервер не попросить перезавантаження саме в найгірший момент.
А можна подивитися на сучасну ERP-архітектуру й зрозуміти:
бізнесу потрібна не машина часу в 90-ті, а система, яка працює в сьогоднішньому світі.