Вскочив від вибухів. Знову русня.
Знову падлюкам не спиться, не йметься.
Скільки забрали життя і здоров’я,
скільки ще болю у серці озветься.
Ні, не пробачим. І не пустимо
цю наволоч більше у наше життя.
З нашої землі їх виженем геть,
щоб і сліду не знало їх небуття.
Скільки б не ховались під іншими назвами,
скільки б не лізли нишком з-за спин —
«Афіна», «Парус», 1С або BAS —
все це чуже. Все це ворожий дим.
Вичистим все — до останнього сліду,
до кожної схеми, до кожної цятки.
Не буде тут місця чужому багну,
не буде пощади нікчемній огиді.
Ні, не пробачим. І не простимо
зло, що прийшло на нашу землю.
Не може бути добро від тих,
хто нам несе тільки смерть і темряву.
Не може «Афіна» бути рідною,
не може BAS нам добро принести,
якщо за ними мовчання народу,
що злу дозволив до нас приповзти.
Ні, ми не брати. Брехня — не братерство.
Не брат нам той, хто мовчить при різні.
Не брат нам той, хто живе, як вівця,
й злу потурає у підлості й тризні.
Ми вичистим зло із владних кабінетів.
Ми вичистим зло з комп’ютерів теж.
Українському бути. Україні жити.
І це не зламати навалою пожеж.
Скільки б не били ракетами клятими,
скільки б не сіяли морок і смерть —
ми вистоїм. Виженем. Все відвоюєм.
І руському злу тут настане кінець.
Більше про те, чому українському бізнесу потрібна свобода від старих систем, читайте в Маніфесті вільної економіки