Чому бізнес роками шукає ідеальне програмне забезпечення, виробники втомлюються від нескінченних презентацій, а автоматизація так і залишається мрією?
Уявіть собі людину, яка вирішила купити костюм.
Заходить до першого магазину. Приміряє. У плечах тисне, рукави довгі, штани короткі.
Іде до другого. Там плечі ідеальні, але живіт не влазить.
У третьому все добре, але колір не той.
У четвертому майже ідеально, тільки кишеня не там, де хотілося.
У п’ятому продавець обіцяє, що наступного року виробник випустить модель із правильною кишенею.
І ось людина вже пів року бігає магазинами, переміряла сотню костюмів, замучила продавців, вивчила всі бренди та навіть почала розбиратися в технологіях пошиття.
А костюма як не було, так і немає.
І знаєте, що найсмішніше?
За цей час можна було десять разів замовити костюм за своїми мірками.
Приблизно так сьогодні виглядає вибір програмного забезпечення для бізнесу.
Велике корпоративне паломництво за ідеальною програмою
Компанія вирішує автоматизувати бізнес.
Збирається комісія. Призначають відповідальних. Створюють робочу групу. Пишуть вимоги на 150 сторінок.
Починається великий кастинг програмного забезпечення.
Перший виробник проводить презентацію. Усім подобається, але не вистачає трьох кнопок.
Другий демонструє систему. Кнопки є, але звіт формується не так.
Третій показує неймовірні графіки, штучний інтелект і красиві панелі керування. Усі в захваті. Щоправда, виробничий облік працює не зовсім так, як потрібно.
Четвертий обіцяє реалізувати все. Але через рік і за бюджет невеликого космічного корабля.
П’ятий запевняє, що його система універсальна. Щоправда, універсальність закінчується на першому нестандартному документі.
Минає місяць. Потім другий. Потім пів року.
Компанія продовжує працювати в Excel, старій обліковій системі та корпоративному чаті, де головним інструментом управління залишається повідомлення:
«Колеги, а хто бачив останню версію файлу?»
Зате процес вибору програмного забезпечення організований бездоганно!
Є відповідальні, протоколи, порівняльні таблиці, рейтинги, презентації.
Можна навіть премію виписати за успішну організацію пошуку.
Щоправда, автоматизації досі немає.
Але ж головне — процес!
Чому покупці шукають те, чого не існує?
Тут є одна фундаментальна помилка.
Багато компаній сприймають програмне забезпечення як готовий товар.
Наче холодильник, телевізор або автомобіль.
Прийшов, подивився характеристики, порівняв ціни, купив.
Але ERP, CRM, WMS, виробничий облік чи система управління підприємством — це не просто товар.
Це інструмент, який має відповідати конкретним бізнес-процесам.
У кожного підприємства свої правила, документи, маршрути погодження, структура, обладнання, особливості обліку та управління.
Навіть дві компанії з однаковою кількістю співробітників і однаковою продукцією можуть працювати абсолютно по-різному.
На одному підприємстві накладну підписує бухгалтер.
На другому — начальник складу.
На третьому — директор, його заступник, головний бухгалтер і ще одна людина, яка працює тут із 1987 року та єдина знає, чому саме так заведено.
То чому програмне забезпечення для них обов’язково має бути однаковим?
Масовий продукт завжди створюється під певну усереднену модель.
А усереднений бізнес існує приблизно там само, де й людина з ідеальними стандартними розмірами одягу.
У рекламному каталозі.
Фабрика готових костюмів не займається індивідуальним пошиттям
А тепер подивімося на ситуацію з іншого боку.
Уявіть велику швейну фабрику, яка щодня випускає тисячі однакових костюмів.
У неї налагоджене виробництво, стандартизовані лекала, автоматизовані процеси та чітко розрахована собівартість.
І тут приходить покупець:
«Мені подобається ваш костюм, але рукави потрібно вкоротити, плечі розширити, кишені переставити, а замість блискавки пришити ґудзики. І бажано, щоб усе це входило у стандартну ціну».
Як думаєте, фабрика зрадіє?
Навряд чи.
Її бізнес побудований на масовому виробництві, а не на індивідуальному пошитті.
Змінювати технологічний процес заради одного покупця їй просто невигідно.
І з програмним забезпеченням ситуація дуже схожа.
Є компанії, бізнес-модель яких побудована на продажу тисяч однакових ліцензій або підписок.
Вони створюють типовий продукт, який має задовольняти потреби максимально широкої аудиторії.
Їхня мета — продати стандартне рішення якомога більшій кількості клієнтів із мінімальними витратами на кожного.
І це хороша, цілком життєздатна бізнес-модель.
Але є нюанс.
Те, що виробник готовий продати вам програму, зовсім не означає, що він готовий її змінювати під вас.
Ви можете місяцями проводити переговори, демонстрації, обговорювати функціональність, надсилати технічні завдання.
А потім почути:
«Це не передбачено нашою стандартною конфігурацією».
«Ми передамо ваше побажання команді розробки».
«Можливо, ця функція з’явиться в одному з наступних релізів».
І моя улюблена відповідь:
«Ми розглянемо вашу пропозицію, якщо вона буде цікава іншим клієнтам».
Тобто ваш бізнес має чекати, поки його проблема стане популярною серед інших покупців.
Чудова стратегія автоматизації!
Особливо якщо вам потрібно вирішити питання не колись, а сьогодні.
Звичайно, деякі виробники мають партнерів, інтеграторів або окремі підрозділи для доопрацювань. Але це потрібно з’ясовувати до придбання продукту, а не після того, як компанія вже витратила гроші та почала впровадження.
І тут виникає принципова різниця між двома підходами.
Перший — виробник готового програмного продукту.
Він пропонує вам те, що вже створив. Ви можете придбати це рішення та використовувати в межах передбачених можливостей.
Другий — технологічний партнер, який готовий створювати та адаптувати рішення під ваші завдання.
Він починає не з переліку кнопок, а з питання: «Що саме потрібно вашому бізнесу?»
Це різні бізнес-моделі. І не варто вимагати від першої того, для чого існує друга.
Якщо вам потрібен типовий костюм — ідіть у магазин. Там великий вибір, швидко та часто дешевше.
Але якщо вам потрібен костюм за індивідуальними мірками, не потрібно пів року переконувати фабрику масового пошиття змінити свої лекала.
Знайдіть того, хто займається індивідуальними замовленнями.
Інакше може виникнути абсурдна ситуація: покупець роками шукає виробника, який погодиться переробити типовий продукт, хоча на ринку є розробники, для яких такі завдання — основна робота.
Тому, обираючи корпоративне програмне забезпечення, варто поставити виробнику одне просте запитання:
«Ви продаєте нам те, що вже зробили, чи готові зробити те, що нам потрібно?»
І бажано отримати відповідь ще до початку багатомісячного кастингу.
Бо найгірше — купити готовий костюм, заплатити за нього як за індивідуальний, а потім дізнатися, що перешивати його ніхто не збирається.
Найдорожча програма — та, яку так і не впровадили
Є цікава особливість корпоративних закупівель.
Компанія може місяцями витрачати робочий час керівників, бухгалтерів, технологів, логістів, IT-спеціалістів і консультантів на пошук програмного забезпечення.
Проводити десятки зустрічей.
Запитувати демонстрації.
Писати виробникам багатосторінкові анкети.
Порівнювати сотні функцій.
А потім відхилити цілком придатну систему, тому що в ній немає однієї специфічної операції.
Або тому, що вона не повторює до дрібниць логіку старої системи, яку колись розробили саме для цього підприємства.
І нікому не спадає на думку запитати:
«А скільки коштуватиме просто додати цю операцію?»
Можливо, її реалізація займе два дні.
Можливо, тиждень.
Можливо, місяць.
Але замість того, щоб отримати результат, компанія витрачає ще пів року на пошуки системи, у якій ця операція вже існує.
І навіть якщо знаходить, виявляється, що там не вистачає чогось іншого.
Вітаємо! Ви повернулися на старт.
Тільки бюджет уже витрачений, співробітники втомилися, а автоматизація так і залишилася в презентаціях.
І тут виникає ще одна цікава думка.
Можливо, компанії варто було шукати не програму, у якій уже є всі потрібні кнопки, а команду, яка здатна ці кнопки створити?
Дванадцять років у пошуках заміни
Особливо показова історія — пошуки заміни для 1С та BAS.
Український бізнес уже понад дванадцять років говорить про необхідність відмовитися від цих систем. Причини зрозумілі: ризики безпеки, залежність від застарілої екосистеми, обмеження підтримки та потреба переходити на українські технології.
Але на практиці багато компаній досі залишаються в нескінченному пошуку.
Вони хочуть знайти український продукт, який одразу, без змін і компромісів, повторить усе, що було зроблено для них у 1С або BAS.
Не просто стандартний облік, а всі індивідуальні документи, звіти, довідники, маршрути погодження, нестандартні розрахунки та особливості роботи, які накопичувалися роками.
Тобто компанія хоче відмовитися від старої системи, але не хоче відмовлятися від жодного рішення, яке колись було розроблено під її конкретний бізнес.
Це зрозуміле бажання. Але воно створює парадокс.
Від українських продуктів очікують готового рішення «точно під нас», хоча саме це «під нас» колись створювалося окремим замовленням, за окремі гроші та протягом багатьох років.
Неможливо вимагати від масового продукту, щоб він із коробки повторив індивідуальний костюм, пошитий для конкретної компанії.
Потрібно чесно визначити, що саме має залишитися, що можна змінити, а що варто зробити заново на сучасній платформі.
Інакше пошук заміни триватиме ще дванадцять років.
А потім з’явиться нова комісія, яка почне все спочатку.
Можливо, навіть із використанням штучного інтелекту для автоматичного порівняння презентацій.
Прогрес!
А може, просто перестати шукати і почати робити?
Мені здається, бізнесу давно потрібно змінити сам підхід до вибору програмного забезпечення.
Не запитувати:
«У якій програмі вже є абсолютно все, що нам потрібно?»
А запитувати:
«На якій технологічній платформі ми можемо найшвидше та найвигідніше реалізувати свої завдання?»
Різниця величезна.
У першому випадку компанія шукає чужу реалізацію своїх бізнес-процесів.
У другому — отримує інструмент для створення власної.
І ось тут на перший план виходить не кількість готових кнопок, а зовсім інші речі:
- Наскільки швидко можна змінювати функціональність?
- Чи можна додавати власні документи, довідники та бізнес-процеси?
- Чи є відкриті API та можливості інтеграції?
- Чи можна розвивати систему власними силами?
- Наскільки дорого коштуватимуть майбутні зміни?
- Чи готовий виробник виконувати індивідуальні замовлення?
- Чи не стане підприємство заручником одного постачальника?
Адже бізнес постійно змінюється.
Сьогодні ви працюєте з одним складом, завтра з десятьма. Сьогодні у вас сотня співробітників, завтра тисяча. Сьогодні продаєте товари, завтра відкриваєте виробництво.
І якщо кожна зміна потребуватиме нового пошуку програмного забезпечення, можна сміливо створювати окремий департамент із примірювання ERP.
І призначити начальника департаменту.
Заступника.
Секретаря.
А потім автоматизувати роботу цього департаменту.
Щоправда, для цього теж доведеться вибрати програму.
K2 Platform: не підганяти бізнес під програму, а програму під бізнес
Саме такий підхід ми закладали в розвиток української K2 Platform.
Ми не вважаємо, що кожне підприємство повинно працювати за однією універсальною схемою, яку колись придумав виробник програмного забезпечення.
Ми створюємо технологічну основу, на якій можна будувати, адаптувати та розвивати корпоративні інформаційні системи.
K2 ERP — це готові бізнес-рішення, які використовують можливості платформи.
А K2 Platform — це технології, що дозволяють ці рішення створювати, змінювати, інтегрувати та розширювати.
Сучасний вебінтерфейс, Python, TypeScript, PostgreSQL, API, власні бізнес-процеси та можливість розвитку системи — усе це не заради красивого списку технологій.
А заради дуже простої мети.
Щоб бізнес не залежав від того, чи передбачив колись розробник потрібну кнопку.
Потрібна кнопка? Давайте визначимо, що вона повинна робити.
Потрібен новий документ? Опишімо його логіку.
Потрібна інтеграція? Визначимо протокол обміну.
Потрібен специфічний виробничий процес? Змоделюймо його.
Звичайно, не кожне завдання вирішується за один день. Складні системи потребують проєктування, тестування, бюджету та відповідальності.
Але це нормальний інженерний процес.
І він часто набагато продуктивніший за нескінченні пошуки готового дива.
Нам не потрібно переконувати замовника, що його бізнес повинен працювати саме так, як ми колись намалювали у своїй програмі.
Нам цікавіше зрозуміти, як працює його підприємство, які процеси варто зберегти, які спростити та що потрібно автоматизувати.
Тому що технологічна платформа — це не костюм одного розміру.
Це інструменти, за допомогою яких можна створити рішення за потрібними мірками.
А коли готовий костюм усе-таки підходить?
Було