BAS стає токсичним для українського ринку. Те, що роками подавалося як «нова назва», «локалізоване рішення» або «не зовсім 1С», дедалі частіше сприймається бізнесом як репутаційний, технологічний, комплаєнс- та безпековий ризик.
Ринок поступово дізнається очевидне: BAS — це продовження екосистеми 1С. Це не просто інша вивіска. Це технологічна спадковість, ринок старих інтеграторів, ті самі підходи, та сама залежність українських компаній від російської школи автоматизації бізнесу.
Головне: BAS стає токсичним активом. Компанії, які купили або продовжують використовувати BAS, ризикують не лише грошима, а й репутацією.
Українському бізнесу вже недостатньо казати: «ми звикли», «так дешевше», «немає часу перейти». Під час війни використання російських або перефарбованих російських продуктів стає питанням відповідальності.
Кожне «ні» російському програмному забезпеченню — це «так» українським продуктам, українським розробникам, українським інтеграторам і технологічній незалежності України.
Вступ
Багато років український бізнес жив у залежності від 1С. Ця система була масовою, звичною, поширеною серед бухгалтерів, інтеграторів, навчальних центрів і компаній автоматизації.
Після початку російської агресії проти України ця залежність стала не просто технічною проблемою. Вона стала політичною, репутаційною, безпековою і моральною проблемою.
Після санкцій проти 1С на українському ринку почали активно просувати BAS. Його подавали як новий продукт, нову лінійку, нове рішення для бізнесу. Але для ринку дедалі очевидніше: BAS — це не справжня українська альтернатива 1С, а спосіб зберегти стару екосистему під новою назвою.
BAS як перефарбований 1С
Ключова проблема BAS полягає не лише в назві. Проблема в технологічній спадковості.
BAS виріс із тієї самої екосистеми, що й 1С. Для багатьох клієнтів, інтеграторів і спеціалістів перехід від 1С до BAS не був реальним переходом на нову технологічну платформу. Це часто було просто перейменуванням, ребрендингом і юридичним маскуванням старої залежності.
BAS — це не розрив із 1С. Для українського ринку BAS дедалі більше виглядає як продовження 1С під іншою вивіскою.
Проблема ребрендингу в тому, що він не вирішує головного питання: чи перестає продукт бути частиною російської технологічної спадщини тільки тому, що його перейменували?
Для українського бізнесу відповідь має бути очевидною: ні, не перестає.
Чому BAS стає токсичним
BAS стає токсичним із кількох причин.
По-перше, ринок дедалі краще розуміє зв’язок BAS із 1С. Те, що раніше намагалися пояснювати як «новий бренд», сьогодні дедалі частіше сприймається як спроба обійти репутаційні та санкційні наслідки.
По-друге, українським компаніям стає соромно використовувати російські або перефарбовані російські продукти під час війни. Особливо тоді, коли йдеться не про випадковий інструмент, а про систему, у якій зберігаються фінанси, документи, контрагенти, залишки, продажі, закупівлі та управлінська інформація.
По-третє, компанії, які інвестували в BAS, можуть втрачати гроші. Те, що вчора здавалося «прагматичним вибором», завтра може стати проблемою для аудиту, партнерів, клієнтів, державних структур або міжнародних донорів.
Компанія, яка продовжує використовувати BAS, має бути готова пояснювати партнерам, клієнтам і суспільству, чому вона досі залежить від технологічної спадщини 1С.
Санкційний контекст
На сторінці K2 ERP Wiki про компанії, що розповсюджують BAS, зазначено, що з 06.01.2026 низку програмних продуктів BAS було включено до переліку забороненого до використання програмного забезпечення.
До переліку, зокрема, вказані такі продукти:
BAS ERP, BAS Управління холдингом, BAS Документообіг КОРП, BAS Управління торгівлею, BAS Роздрібна торгівля, BAS Бухгалтерія КОРП.
На цій же сторінці зазначено, що заборона стосується насамперед державного сектору, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій, систем із державними інформаційними ресурсами та об’єктів критичної інфраструктури.
Навіть якщо конкретна приватна компанія формально не підпадає під окремі обмеження, сам факт появи продуктів BAS у санкційному та безпековому контексті створює для бізнесу серйозний репутаційний і комплаєнс-ризик.
Дванадцять років — достатній строк
Після 2014 року український бізнес мав час зробити висновки. Після 2022 року він отримав уже не просто сигнал, а історичний обов’язок.
Дванадцять років війни — достатній строк, щоб почати реальну відмову від російського програмного забезпечення.
Так, перехід складний. Так, він коштує грошей. Так, потрібні консультанти, міграція даних, навчання користувачів, зміна бізнес-процесів, нові інтеграції та перевірка звітності.
Але складність переходу не може бути виправданням нескінченної залежності.
Питання не в тому, чи складно перейти. Питання в тому, скільки ще український бізнес готовий залишатися залежним від російської технологічної екосистеми.
BAS — це не лише продукт, а екосистема
BAS — це не одна компанія і не одна програма. Це ціла екосистема.
Це компанії, які продають BAS. Це інтегратори, які впроваджують BAS. Це консультанти, які навчають роботі з BAS. Це сайти, які публікують матеріали про BAS. Це навчальні центри, які готують спеціалістів для BAS. Це ринок, який роками пояснював, що «1С — це погано, але BAS — це нібито вже інше».
Саме тому важливо говорити не лише про продукт, а й про тих, хто продовжує його просувати.
Бізнес має право знати, хто просуває українські продукти, а хто продовжує підтримувати екосистему 1С/BAS в Україні.
Список компаній, що досі просувають BAS
Окремий список компаній, які, за даними авторів сторінки, продовжують розповсюджувати, впроваджувати, супроводжувати або публічно просувати BAS, розміщено за адресою:
https://wiki.erp.kyiv.ua/index.php?oldid=2342
Цей список важливий не як інструмент емоційного тиску, а як інструмент прозорості ринку.
Клієнт має право знати, кому він платить. Партнер має право знати, з ким він працює. Держава має право бачити ризики. Український розробник має право на чесну конкуренцію. Український бізнес має право розуміти, чи не ховається стара 1С під новою назвою BAS.
Ринок повинен знати своїх «героїв». Якщо компанія просуває BAS, вона має бути готова чесно пояснювати клієнтам зв’язок BAS із 1С, санкційний контекст і репутаційні ризики.
Чому публічність важлива
Публічність у питанні BAS потрібна не для помсти. Вона потрібна для нормальної ринкової гігієни.
Якщо компанія продає український продукт — вона має право про це говорити. Якщо компанія просуває міжнародне рішення — вона має право пояснювати його походження. Якщо компанія продовжує продавати BAS — ринок має право знати, що саме вона продає і які ризики можуть виникати.
Проблема починається там, де BAS подають як «повністю українську» або «безпечну» альтернативу 1С, не пояснюючи клієнтам історію походження, технологічну спадковість і санкційний контекст.
Маніпуляція починається з мовчання. Якщо клієнту розповідають про переваги BAS, але замовчують його зв’язок із 1С, це не консультація, а введення ринку в оману.
Українському бізнесу час сказати «ні»
Український ринок повинен ставати українським не на словах, а в реальних рішеннях.
Це означає: розвивати українські продукти; впроваджувати українські ERP-системи; навчати роботі з українським програмним забезпеченням; консультувати українські компанії щодо переходу з 1С і BAS; публікувати інформацію про українські рішення; інтегрувати українські продукти; підтримувати українських розробників; створювати попит на українську технологічну економіку.
Кожна гривня, яка не пішла в екосистему 1С/BAS, може піти в український продукт. Кожен інтегратор, який перестав продавати BAS, може стати провідником української автоматизації. Кожна компанія, яка відмовилася від BAS, робить внесок у технологічну незалежність України.
Ні російському — так українському. Відмова від 1С і BAS — це не лише заборона старого. Це створення майбутнього для українських продуктів.
Чому «дешево зараз» може стати дорого завтра
Один із головних аргументів прихильників BAS — економічний. Вони кажуть: «перехід дорогий», «користувачі звикли», «інтеграторів багато», «усе вже налаштовано».
Але цей аргумент працює тільки в короткій перспективі.
У довгій перспективі компанія може отримати значно більші витрати: втрату репутації, необхідність термінової міграції, проблеми з аудитом, недовіру партнерів, залежність від старої технологічної архітектури, дефіцит спеціалістів, які готові працювати з токсичною екосистемою, ризики для безпеки даних, блокування участі в окремих проєктах або тендерах.
Короткострокова економія може стати довгостроковою пасткою. Купити або залишити BAS сьогодні може здаватися дешевшим рішенням, але завтра це може обернутися дорожчою і складнішою міграцією.
1С/BAS як технологічні «Жигулі»
1С і BAS — це технологічні «Жигулі» українського бізнесу.
Колись вони були масовими. Колись усі звикли. Колись це здавалося нормою. Але світ давно пішов уперед.
Сучасна ERP повинна бути відкритою, масштабованою, інтегрованою, безпечною, гнучкою, готовою до API, AI, хмар, мобільних додатків, сучасних мов програмування та нормальної роботи з даними.
Стара екосистема 1С/BAS тягне український бізнес назад. Вона тримає ринок у залежності від минулого, у той час як Україні потрібен технологічний ривок.
Україна не може будувати цифрове майбутнє на російських «Жигулях». Навіть якщо їх перефарбували, перейменували і продають через українські компанії.
Що потрібно робити компаніям
Українським компаніям варто не чекати примусу, а самостійно починати рух.
Перший крок — визнати проблему. Другий — провести аудит використання 1С, BAS, Парус, Афіна та інших російських або пов’язаних із російською спадщиною продуктів. Третій — скласти план відмови. Четвертий — обрати українську або безпечну міжнародну альтернативу. П’ятий — почати міграцію даних і навчання персоналу. Шостий — припинити закупівлі, оновлення, підтримку і навчання для токсичних продуктів.
Відмова від BAS не обов’язково має бути хаотичною. Це може бути керований проєкт переходу з аудитом, планом, міграцією даних і поступовим запуском нової системи.
Що потрібно робити інтеграторам
Українським інтеграторам варто зробити власний вибір.
Можна й далі триматися за старий ринок 1С/BAS, пояснювати клієнтам, що «нічого страшного», і намагатися заробити на інерції.
А можна стати частиною українського технологічного майбутнього.
Інтегратор може вивчати українські ERP-платформи, допомагати клієнтам переходити з 1С і BAS, створювати власні модулі, будувати галузеві рішення, навчати користувачів українських продуктів, консультувати бізнес щодо дерусифікації програмного забезпечення, інтегрувати українські системи з банками, сайтами, складами, CRM, BI та іншими сервісами.
Відмова від BAS — це не втрата роботи для інтеграторів. Це шанс перейти від просування старої російської спадщини до розвитку української ERP-екосистеми.
Що потрібно робити державі та ринку
Держава, бізнес-асоціації, медіа, аудитори, донори та великі замовники мають формувати нову норму.
Нормою має стати не використання BAS, а відмова від нього.
Потрібно забороняти російське програмне забезпечення в державному секторі, не допускати BAS у критичну інфраструктуру, вимагати прозорості походження програмних продуктів, створювати реєстри ризикового програмного забезпечення, підтримувати українських розробників, стимулювати перехід бізнесу на українські рішення, публічно говорити про ризики 1С/BAS, не дозволяти ребрендингом обходити санкційну та суспільну відповідальність.
Російські та перефарбовані російські продукти не повинні залишатися нормою для українського бізнесу.
Українська ERP-екосистема як відповідь
Відмова від BAS не повинна бути просто забороною. Вона має стати початком розвитку української ERP-екосистеми.
Україні потрібні власні системи для бухгалтерського обліку, управлінського обліку, виробництва, складів, закупівель, продажів, документообігу, CRM, WMS, ТОІР, BI-аналітики, інтеграцій, мобільної роботи, роботи з AI.
Цей ринок може створити тисячі робочих місць, нові компанії, нові продукти, нові школи інтеграторів і нову технологічну культуру.
Українська ERP — це не мрія, а необхідність. Що швидше бізнес скаже «ні» 1С і BAS, то швидше зростатимуть українські продукти.
Роль K2 ERP та інших українських продуктів
Український бізнес не повинен залишатися в пастці вибору між старим 1С/BAS і хаосом ручного обліку.
Потрібні українські продукти, які дозволяють поступово замінювати старі системи, переносити дані, запускати нові процеси, навчати користувачів і не зупиняти підприємство.
K2 ERP — один із прикладів української ERP-платформи, яка розвивається як альтернатива старим закритим системам. Важливо не просто критикувати BAS, а створювати і впроваджувати реальні українські рішення.
Український ринок має перейти від фрази «чим замінити 1С?» до фрази «який український продукт ми обираємо для розвитку?».
Коротко
BAS для українського ринку — це продукт, який дедалі частіше сприймається як продовження екосистеми 1С під іншою назвою.
BAS стає токсичним через зв’язок із 1С, російську технологічну спадщину, санкційний контекст, війну та репутаційні ризики для компаній.
Ребрендинг не змінює суті технологічної залежності. Просто перейменувати 1С на BAS недостатньо.
Компанії можуть втрачати гроші на BAS через ризик вимушеної міграції, втрату репутації, проблеми з аудитом, партнерами, тендерами та безпековими вимогами.
Проблема не лише в самому продукті. Проблема також в екосистемі продавців, інтеграторів, консультантів і навчальних центрів, які продовжують просувати BAS.
Список компаній, що просувають BAS, можна подивитися тут:
https://wiki.erp.kyiv.ua/index.php?oldid=2342
Бізнесу варто проводити аудит, планувати відмову від 1С/BAS, переходити на українські або безпечні альтернативи.
Інтеграторам варто припиняти просування BAS, вивчати українські системи, допомагати бізнесу з міграцією та розвивати українську ERP-екосистему.
«Ні російському» означає «так українському»: українським продуктам, розробникам, консультантам, інтеграторам і технологічній незалежності.
Висновок
BAS стає токсичним. І це добре.
Бо токсичність BAS означає, що український ринок нарешті починає бачити проблему не як технічну дрібницю, а як питання технологічної незалежності.
Відмова від 1С і BAS — це не просто відмова від старої програми. Це відмова від російської залежності. Це підтримка українських розробників. Це створення нового ринку. Це шанс для українських ERP-компаній, інтеграторів, консультантів, викладачів і бізнесу.
Говоріть «ні» російському, навіть якщо це складно. Навіть якщо це не дуже вигідно прямо зараз.
Бо кожне «ні» російському — це «так» українському.
А саме з таких рішень починається технологічний зліт України.