Український бізнес знову отримує “листи щастя” від представників екосистеми BAS, ой — 1С. У цих листах компаніям нагадують про необхідність продовжити супровід, оплатити доступ до оновлень, укласти договір ІТС або інший аналогічний договір, інакше натякають на “ризики”, “наслідки” та інші страшні слова.
Але давайте подивимося на це не емоційно, а математично.
Кожен такий лист має номер. І якщо номер листа вже наблизився до 8900, це означає, що таких повідомлень могло бути відправлено вже тисячі.
Тепер рахуємо.
Середня вартість ІТС або супроводу, який хочуть продати бізнесу, — приблизно 10 000 грн на рік.
8900 листів × 10 000 грн = 89 000 000 грн на рік.
Тобто мова йде приблизно про 89 млн грн на рік. Або близько 2 млн доларів США.
Ось така проста арифметика “листів щастя”.
І тепер головне питання: за що український бізнес має заплатити ці гроші?
За те, щоб ще на рік залишитися у старій залежності від 1С/BAS?
За те, щоб продовжити життя продуктам, які вже перебувають у санкційному та безпековому полі?
За те, щоб знову відкласти перехід на українське програмне забезпечення?
За те, щоб отримати не розвиток, а ще один рік страху перед міграцією?
Правда в тому, що якщо бізнес сьогодні платить за продовження ІТС на BAS, він не купує майбутнє. Він купує ще один рік залежності.
І це не просто погана інвестиція. Це гроші, викинуті на вітер.
Бо BAS — це 1С під іншою назвою.
А 1С — це російський продукт, який потрапив у санкційний і безпековий контекст разом із торговими марками, пов’язаними компаніями та цілою екосистемою. У 2026 році Держспецзв’язку оприлюднила перелік забороненого до використання програмного забезпечення, де фігурують продукти 1С, BAS і UA-Бюджет. Це вже не просто “думка конкурентів”. Це офіційний сигнал держави, що такі продукти несуть ризики для України.
Тому коли комусь кажуть: “Продовжуйте ІТС, інакше будуть наслідки”, — потрібно чесно відповісти:
Наслідки будуть якраз тоді, коли ви продовжите платити за BAS/1С.
Бо ви продовжите залежність.
Бо ви знову профінансуєте стару екосистему.
Бо ви не вкладете ці гроші в український продукт.
Бо ви відкладете реальний перехід ще на один рік.
І тут найцікавіше.
89 млн грн на рік — це приблизно 2 млн доларів.
За такі гроші можна створювати українські продукти. Можна фінансувати розробку. Можна наймати програмістів, аналітиків, консультантів, тестувальників. Можна будувати українську ERP-екосистему. Можна робити інструменти міграції з 1С та BAS. Можна навчати партнерів. Можна допомагати бізнесу переходити на українське.
Навіть 1 млн доларів — це вже бюджет, за який можна було б створити сильний український продукт з нуля або суттєво прискорити розвиток уже існуючого.
Так, створити ERP — це складно. Це не сайт на три сторінки. Це роки досвіду, тисячі бізнес-сценаріїв, облік, документи, склади, зарплата, виробництво, CRM, аналітика, інтеграції, звіти, міграція даних, підтримка користувачів.
І не факт, що один мільйон доларів автоматично вирішив би всі проблеми.
Але в ситуації з K2 ERP такі кошти могли б стати саме тим паливом, яке дозволило б різко прискорити звільнення українського бізнесу від 1С/BAS.
Це були б гроші не на продовження залежності.
Це були б гроші на незалежність.
На українську ERP.
На українських розробників.
На українських інтеграторів.
На українську технологічну безпеку.
На те, щоб сотні тисяч компаній нарешті отримали реальний шлях виходу з 1С та BAS.
Саме тому кожен бізнес, який сьогодні отримує черговий “лист щастя”, має поставити собі просте питання:
Я хочу ще на рік заплатити за стару залежність — чи почати перехід на українське програмне забезпечення?
Бо вибір насправді дуже простий.
Можна заплатити за ІТС на BAS і ще рік залишатися у старій екосистемі 1С.
А можна ці гроші спрямувати на аудит, підготовку даних, міграцію, навчання користувачів і перехід на українську ERP.
Можна підтримати минуле.
А можна інвестувати в майбутнє.
Можна годувати стару російську технологічну спадщину.
А можна будувати українську цифрову незалежність.
Не продовжуйте ІТС на BAS.
Бо BAS — це 1С.
А 1С — це не майбутнє українського бізнесу.
Майбутнє — за українськими ERP-системами.
Майбутнє — за українськими розробниками.
Майбутнє — за тими, хто не боїться вийти зі старої залежності й почати будувати своє.
89 млн грн на рік не повинні йти на підтримку BAS/1С.
Вони мають працювати на українське програмне забезпечення.
Вони мають працювати на український бізнес.
Вони мають працювати на технологічну незалежність України.
І якщо ми справді хочемо прибрати 1С та BAS з українського ринку, то почати потрібно з простого:
не платити за продовження залежності.
Не продовжувати ІТС.
Не купувати BAS.
Не вірити в ребрендинг 1С.
Переходити на українське.